Login
Register

Головна

Майнові права українців

Знання

Різне

Юрій Ситник

У випадку прийняття Верховною Радою нової редакції Конституції України, запропонованої, за твердженням сайту "Главком", Президентом України - загроза кривавого Третього Майдану, про що попереджалося раніше ( дивитись), дуже швидко перетвориться у реальність.

 

 

 На сайті "Главком"  опублікували табличку начебто запропонованих Петром Порошенком змін до Конституції України, котрі в понеділок були роздані керівництву парламентських фракцій.( дивитись

 
Сам факт такого кулуарного просування змін до Основного Закону - насторожує. Куди і чому поспішаємо? 
 
Звідки впевненість що виконуватиметься змінена? Цього ніхто пояснювати народу не збирається. Пан президент хочуть жити по-новому вже і негайно, тому спробую неупереджено прокоментувати деякі високоповажні пропозиції.
 
Умовно, запропоновані Президентом зміни, можна розділити на дві частини.
 
Частина перша - хто кому Рабінович. Тут прослідковується очевидне зміщення повноважень у бік глави держави.  Найбільше у цій частині з претензіями на "нове життя" дисонує узаконення такого явища у ВР як "тушка". Мабуть це результат соціологічного аналізу майбутнього складу Парламенту. Кого цікавлять кулуарні забави нашого політикуму - можуть собі детальніше ознайомитися за вищенаведеним посиланням.
 
Я лише дозволю собі висловити наступну думку - ці зміни жодним чином не стосуються "єдиного носія та джерела влади" в Україні (за ст.5 діючої редакції Основного Закону). Те , що стосується безпосередньо народу, передбачено другою частиною, яку можна назвати... кінцем народовладдя, або початком революції. Звичайно, у випадку прийняття нової редакції Конституції України Парламентом. 
 
Перше, що пропонує Президент - це ліквідація обласних адміністрацій та передача виконавчої влади в областях, містах Києві та Севастополі (?) - представникам Президента України, а в районах - виконкомам відповідних рад. Функції "представників" мають бути визначені майбутнім законом. 
 
У ст. 132-й Конституції передбачається замінити "територіальний устрій" на "адміністративно-територіальний", а поєднання "цетралізації та децентралізації" у здійсненні державної влади звести лише до "децентралізації". 
 
У ст. 133-й, в системі адміністративно-територіального устрою, замість областей з'являються регіони та термін "громади".
Громадою пропонується вважати адміністративно-територіальну одиницю, яка включає в себе один або декілька населених пунктів. Утворюється громада у порядку визначеному законом, який теж доведеться розробляти. 
 
Диявол ховається у дрібницях, як кажуть французи. 
 
Вже 140-а стаття покликана поставити хрест на одному зі стовпів народовладдя - праві жителів окремого чи кількох населених пунктів самостійно формувати територіальні громади. Тепер передбачається, що органи центральної влади самі зададуть (призначать зверху) формат громади. Скажімо, замість п'ятьох де-факто територіальних громад - одного більшого села, трьох менших і хутора, тепер буде одна "громада". 
 
Можливо, на загал, це доцільно. А якби вам, заради доцільності,  запропонували об'єднати свою квартиру з сусідньою, в той час коли ви сусідів на дух не переносите? Так, дещо некоретне порівняння, але гарно ілюструє суть - з діючого варіанту Конституції пропонується забрати природну "добровільність" на догоду сумнівній "доцільності". 
 
На мою суб'єктивну думку це суперечить здоровому глузду та самому процесу народовладдя, згідно яких, та діючої Конституції, для початку територіальні громади потрібно створити, як юридичні особи, наділити їх на праві власності належним майном, а вже після цього, спільно з ними,  формувати оптимальну адміністративно-територіальну конфігурацію...
 
Ще один ньюанс. Органом місцевого самоврядування, у президентській редакції, пропонується вважати "голову громади" - сільського, селищного чи міського голову та "радою громади" відповідні ради й виконкоми. На практиці, з прикладу вищенаведеного об'єднання п'яти населених пунктів, це означатими, що чотири з них просто зникнуть! В тому числі й ті, історія яких вимірюється століттями!..
 
Найгірше у пропонованих змінах до 140-ї статті - з неї щезає право територіальної громади здійснювати свою владу безпосередньо
 
Щодо майна теперішніш територіальних громад сіл, селищ, міст та районів у містах, зокрема землі та природніх ресурсів (ст. 142-а Конституції), вони стають комунальною (!) власністю громад! 
 
Коментувати немає сенсу - хто ж не чув про "дерибан" комунального майна в Україні.
 
Пропоновані зміни до ст. 143-ї ще більше відділяють майно, в тому числі землю, від народу України. Тому що вже не територіальні громади безпосередньо, або через створені ними органи місцевого самоврядування, управляють комунальним майном, а лише органи місцевого самоврядування та їх посадові особи (!) вирішують питання місцевого самоврядування віднесені законом до їх компетенції! 
 
На практиці це означатиме, що навіть нинішній, підконтрольний владі сільський голова, чи рада, розпоряджатимуться майном громади рівно настільки, наскільки їм це буде дозволено органами центральної влади!
 
А щоби ні в кого не виникало ілюзій щодо ефемерної самостійності органів місцевого самоврядування, то ст. 144 передбачає зупинення рішень цих органів безпосередньо Президентом у випадку невідповідності Конституції, з одночасним зверненням до Конституційного суду...
 
Навіть з поверхневого аналізу стає зрозумілим - про жодну реальну децентралізацію не йдеться. Це лише мімікрія системи, яка насправді хоче повністю вихолостити ті принципи народовладдя, які закладені в чинній редакції Основного Закону. 
 
Якою буде на це реакція народу, котрий вже починає розуміти, що Президент не хоче/може змінювати систему? Народу, який щодня ховає своїх синів, убитих у громадянсько-гібридній війні. Народу, для якого "Небесна сотня" це справді герої, а не привід для самопіару на черговому мітингу.
 
Іншої реакції людей на Конституцію від Порошенка, як революції проти Порошенка, я не бачу. Може ще є час зупинитися?
 
Юрій Ситник
Джерело: vgolos.com.ua